ФОНЕТИЧНІ ІГРИ.
НАЗВИ СЛОВО.
Вчитель або учень кидає учням по черзі м’яча, називаючи звук; учні повертають м’яча, називаючи з цим звуком слово.
НЕЗВИЧАЙНИЙ ТЕЛЕФОН.
На дошці, на прикріпленому плакаті - великий телефон. На його диску замість цифр - знаки різних звуків. Завдання учасників гри: "набрати" за певний час як можна більше слів з цими звуками та вимовити їх.
ЯКИЙ ЗВУК Я ЗАДУМАЛА?
Вчитель називає ланцюжок слів, в яких зустрічається один і той самий звук. Учні повинні його відгадати.
„ПРАВДА-НЕПРАВДА”
Вчитель або кращий учень називає звуки, показуючи транскрипційні знаки і іноді "допускає" помилки. Учні повинні помітити помилку, плескаючи у долоні та виправити її.
Рольова гра "ВЧИТЕЛЬ -УЧЕНЬ".
Один учень в ролі вчителя називає звук, а "учень" знаходить його позначення та називає з ним кілька слів. Потім вони міняються ролями.
ЛЕКСИЧНІ ІГРИ.
Гра "СНІГОВИЙ КЛУБОЧОК".
Учні сідають по принципу "круглого стола", у центрі якого - картки з лексикою, яка вивчається. Один з учнів бере картку, показує її та вживає дане слово або вираз у реченні. Другий учень бере іншу картку та придумує нове речення, яке логічно пов’язане з попереднім тощо. Отак, складається колективна розповідь, яка потім одержує назву.
Принцип цієї гри можна використовувати для опису малюнка, переказу теми або тексту і т.д., при контролі аудіювання.
Гра "ПОЄДИНОК".
Її мета - активізація та закріплення лексики по темі. В "дуелі" приймають участь 2 учні і секундант. "Секундант" дає тему. Жереб визначає, хто буде починати поєдинок. Перший учасник починає фразу, другий продовжує її та дає слідуючу інформацію, яку продовжує перший і т.д. до тих пір, поки вся інформація не буде вичерпана. Перемагає той, за ким залишилося останнє слово. Його партнер вважається вбитим. "Секундант" стежить за тим, щоб дотримувалася логіка розповіді, не було довгих пауз. Кожне порушення дорівнює одному пораненню. Третє поранення - смертельне. Гру можна побудувати не на фразах, а на лексиці або граматичному матеріалі, які вивчаються.
* ДОБРИЙ ДЕНЬ, МІЙ ДРУЖЕ.
Учні сидять на стільцях у колі. Для Ані немає вільного стільця. Вона підходить до одного з сидячих, дає йому руку і на іноземній мові говорить: "Добрий день, мій друже". Той, з ким вона вітається, іде разом з нею і вітається з іншими дітьми в колі. Вони також встають. Потім Аня впускає будь-який "шумливий" предмет /низку ключів/, і всі намагаються зайняти вільний стілець. Хто залишається, продовжує гру, використовуючи іншу форму вітання на іноземній мові.
* ВІДПРАВЛЯЄМОСЬ У ПОДОРОЖ.
Учні стають у коло. Кожен у колі вимовляє назву будь-якого міста / країн, мова яких вивчається/. Учень, який сидить у центрі, повинен запам’ятати ці географічні назви тому, що, коли він скаже: "Я мандрую з Берліна до Відня, ті, хто назвали ці міста при вигуках: "Подорож розпочинається!" мусять швидко помінятися місцями. Ведучий намагається зайняти собі місце, щоб стати гравцем. Гра продовжується.
*МОЯ УЛЮБЛЕНА КАРТИНА
На столі вчителя лежать картинки з будь-якої лексичної теми. Кожен з учнів вибирає собі одну і потім на іноземній мові аргументує, чому він вибрав саме її.
*Я ...
На дошці висять картинки, на яких зображені люди в різних ситуаціях. Кожен учень вибирає одного з героїв і намагається розповісти від першої особи історію його життя.
* ТАНЕЦЬ У КАПЕЛЮШКУ.
Звучить музика. Всі танцюють. У одного з учнів на голові капелюх. В танці він його передає комусь, одягаючи на голову. Капелюх передається під музику. Музика переривається, той, на кому капелюх, повинен на іноземній мові заспівати пісню, розповісти вірша або жарт тощо.
* ГНОМ ЗВОНИТЬ ЧЕРВОНІЙ ШАПОЧЦІ.
2 учні домовляються, які ролі із казок, кінофільмів, дитячих книжок, розповідей вони будуть виконувати, розмовляючи по телефону. Свої імена вони не повинні називати по телефону, так як слухачі повинні їх угадати. Наприклад,
- Здрастуйте!
Червона Шапочка - Здрастуйте! Хто говорить?
- Ти знаєш. Я не можу назвати своє ім’я. Не ходи сьогодні у
ліс.
Червона Шапочка - Але я мушу.
- Будь уважна.
Червона Шапочка - А чому ти такий таємничий?
РОЗВИВАЄМО ПАМЯТЬ.
Учні сидять за партами. Вчитель дає картинку. Вони передають "її один одному, після того як її уважно розглянули і відзначили для себе, що на ній зображено і якого кольору. Після того картинку віддають вчителю і описують.
ЛОТО.
Для повторення граматичного матеріалу в цікавій формі можна використовувати лото.
ЦИФРОВЕ ЛОТО сприяє повторенню та засвоєнню числівників.
Лото складається з карток та фішок. Фішок повинно бути стільки , скільки чисел на картках. Кожен учень повинен мати по одній картці. Гра полягає у слідуючому; кожен учень має картку. Вчитель або ведучий - фішки з цифрами. Ведучий називає цифру на іноземній мові, граючий, якщо він має на картці названу цифру, закриває її чистим аркушиком паперу. Виграє той, хто швидко і правильно закриє всі цифри.
ДРУГИЙ ВАРІАНТ ГРИ.
Ведучий показує фішку з цифрою. Якщо граючий має таку цифру на картці, він називає її на іноземній мові та одержує фішку, якщо назвав її правильно.
ЛІЧИЛЬНЕ ЛОТО.
Гра сприяє засвоєнню рахування на іноземній мові.
На фішках написані числа, котрі складаються і віднімаються, на картках - результати додавання та віднімання. Ведучий, показуючи учням фішку, називає числа, які додаються або віднімаються. Граючі повинні знайти на своїй картці число, яке є результатом зазначеної арифметичної дії, та назвати його на іноземній мові. Якщо учень назвав її правильно, він одержує фішку. Виграє той, хто першим закриє всі числа, які є на його картці. Лічильне лото, як і цифрове, можна скласти для будь-якого класу.
ДІЄСЛІВНЕ ЛОТО.
Воно може мати декілька видів.
1.Лото слабких /правильних/ дієслів.
На картках-дієслова на іноземній мові, на фішках - на українській мові або навпаки.
Гра проводиться так.
Вчитель називає дієслово по-українськи. Учень повинен знайти його на картці, правильно прочитати на іноземній мові та назвати його основні форми.
2.Лото сильних /неправильних/ дієслів.
На фішках - дієслова в інфінітиві. На картках - у минулому часі. Вчитель /сильний учень/ називає дієслово в інфінітиві. Учні повинні знайти його у себе, правильно вимовити та назвати третю форму дієслова.
Лото "ПРИКМЕТНИКИ".
Воно будується за принципом попередніх лото: картки та фішки. Прикметники краще всього згрупувати за значенням: назви кольорів, розмірів, властивостей речей та осіб тощо. Подібне лото можна скласти і для прийменників, які вимагають визначені відмінки або відмінкові закінчення.
ЕСТАФЕТА.
Учасники гри утворюють дві групи, кожна з яких стає перед дошкою. Перший граючий кожної групи одержує кусок крейди. За знаком того, хто веде гру, обидва одночасно підходять до дошки, і кожний пише на дошці слово, а потім передає крейду другому учаснику гри в своїй групі. Група, яка перша напише повне правильне речення, стає переможцем.
ГРА З ПРИСЛІВ’ЯМИ.
Учні самі роблять лото. З картону вирізують 10 великих карток, які діляться на 6 однакових квадратів. На кожному квадраті написано на іноземній мові прислів’я. Для 10 великих карток готуються 60 маленьких карток /б6карток для кожної великої картки/, які за своїми розмірами точно відповідають шостій частині великої картки. На маленьких картках написані відповідні українські прислів'я. Ведучий гри ділить великі картки з німецькими прислів'ями між граючими. Маленькі картки з українськими прислів’ями залишаються в коробці. Ведучий перемішує їх, бере одну маленьку картку за другою і читає українське прислів’я вголос. Хто з граючих знайде на своїй великій картці відповідне німецьке прислів’я, той повідомляє про це, голосно і чітко читає німецьке прислів’я і накриває його маленькою карткою з відповідним українським прислів’ям. Маленька картка того, хто не досить швидко повідомляє, що у нього на великій картці є потрібне прислів’я, відкладається вбік.
Хто першим закриє всю свою велику картку, той буде переможцем.
ІСТОРІЇ З ПРИСЛІВ’ЯМИ.
Вчитель читає вголос невелике оповідання. Учні повинні перекласти і переказати його і визначити, яке прислів’я може бути поставлене як заголовок до цього оповідання. Учні можуть також самі вибрати прислів’я і придумати оповідання на тему цього прислів’я.
ХТО ТИ?
Один із граючих виходить із кімнати, а решта граючих домовляються про відому людину /поета, вченого та інш./, за якого вони будуть його приймати. Потім впускають того, що вийшов, і ставлять йому запитання, по яких він повинен догадатися, за кого його приймають.
ВІДГАДУВАННЯ ПРЕДМЕТІВ.
Один із граючих виходить за двері. Решта граючих задумують предмет, наприклад: "вікно". Потім пропонують тому, хто вийшов, повернутися в кімнату. Він повинен відгадати предмет, який задумано, ставлячи учасникам гри запитання. Відповідати треба тільки словами "так" або "ні”. Якщо граючий не може відгадати задуманий предмет, він повинен віддати фант.
ВІДГАДУВАННЯ ПІСЕНЬ.
Один із граючих виходить, решта граючих задумують знайому пісню, яку треба відгадати. Кожний по черзі бере собі яке-не-будь слово. Входить учасник гри і звертається до всіх граючих по черзі з яким-небудь запитанням. Перший повинен у своїй відповіді вміло використати своє слово. Потім запитують другого граючого, він повинен уміло використати своє слово тощо. Той, хто ставить питання, повинен поступово по одержаних відповідях здогадатися, яку пісню задумано.
ЧОТИРИ СТИХІЇ.
Граючі сідають по колу. Один з них кидає другому м’яча або хустку, зав’язану вузлом, і називає при цьому одну з стихій: повітря, воду, землю або вогонь. Учасник гри, по якого він звертається, повинен відразу назвати живу істоту, яка живе в названій стихії. Наприклад, якщо було названо повітря, то птаха, якщо вода - рибу, якщо земля - тварину. Якщо було названо вогонь, то всі граючі швидко міняють свої місця або всі встають, високо піднімають руки, два рази обертаються і знову сідають на свої місця.
Якщо на рахунок 1,2,3 хтось не зможе відповісти, той дає фант.
Перед грою рекомендується повторити знайомі назви птахів, риб, тварин і звірів.
ГРА В ПОШТУ.
Один із граючих кидає другому хустку, зав’язану вузлом, і пропонує йому говорити про яке-небудь місто. Той, хто ловить хустку, повинен швидко сказати що-небудь про це місто. Потім він кидає хустку іншому граючому і продовжує гру.
ГРА В ПРОФЕСІЇ.
Називають або показують жестами яку-небудь дію, до якої треба підібрати відповідну професію. Головний у грі починає, він говорить; "шити" на іноземній мові. Той, хто може назвати відповідну до цього дієслова професію, відповідає, наприклад:
Кравець шиє.
Він же повинен назвати іншу дію.
Гра проходить цікавіше, якщо додатково називається інструмент, який вживається при даній професії.
На столі вчителя лежать картинки з будь-якої лексичної теми. Кожен з учнів вибирає собі одну і потім на іноземній мові аргументує, чому він вибрав саме її.
*Я ...
На дошці висять картинки, на яких зображені люди в різних ситуаціях. Кожен учень вибирає одного з героїв і намагається розповісти від першої особи історію його життя.
* ТАНЕЦЬ У КАПЕЛЮШКУ.
Звучить музика. Всі танцюють. У одного з учнів на голові капелюх. В танці він його передає комусь, одягаючи на голову. Капелюх передається під музику. Музика переривається, той, на кому капелюх, повинен на іноземній мові заспівати пісню, розповісти вірша або жарт тощо.
* ГНОМ ЗВОНИТЬ ЧЕРВОНІЙ ШАПОЧЦІ.
2 учні домовляються, які ролі із казок, кінофільмів, дитячих книжок, розповідей вони будуть виконувати, розмовляючи по телефону. Свої імена вони не повинні називати по телефону, так як слухачі повинні їх угадати. Наприклад,
- Здрастуйте!
Червона Шапочка - Здрастуйте! Хто говорить?
- Ти знаєш. Я не можу назвати своє ім’я. Не ходи сьогодні у
ліс.
Червона Шапочка - Але я мушу.
- Будь уважна.
Червона Шапочка - А чому ти такий таємничий?
РОЗВИВАЄМО ПАМЯТЬ.
Учні сидять за партами. Вчитель дає картинку. Вони передають "її один одному, після того як її уважно розглянули і відзначили для себе, що на ній зображено і якого кольору. Після того картинку віддають вчителю і описують.
ЛОТО.
Для повторення граматичного матеріалу в цікавій формі можна використовувати лото.
ЦИФРОВЕ ЛОТО сприяє повторенню та засвоєнню числівників.
Лото складається з карток та фішок. Фішок повинно бути стільки , скільки чисел на картках. Кожен учень повинен мати по одній картці. Гра полягає у слідуючому; кожен учень має картку. Вчитель або ведучий - фішки з цифрами. Ведучий називає цифру на іноземній мові, граючий, якщо він має на картці названу цифру, закриває її чистим аркушиком паперу. Виграє той, хто швидко і правильно закриє всі цифри.
ДРУГИЙ ВАРІАНТ ГРИ.
Ведучий показує фішку з цифрою. Якщо граючий має таку цифру на картці, він називає її на іноземній мові та одержує фішку, якщо назвав її правильно.
ЛІЧИЛЬНЕ ЛОТО.
Гра сприяє засвоєнню рахування на іноземній мові.
На фішках написані числа, котрі складаються і віднімаються, на картках - результати додавання та віднімання. Ведучий, показуючи учням фішку, називає числа, які додаються або віднімаються. Граючі повинні знайти на своїй картці число, яке є результатом зазначеної арифметичної дії, та назвати його на іноземній мові. Якщо учень назвав її правильно, він одержує фішку. Виграє той, хто першим закриє всі числа, які є на його картці. Лічильне лото, як і цифрове, можна скласти для будь-якого класу.
ДІЄСЛІВНЕ ЛОТО.
Воно може мати декілька видів.
1.Лото слабких /правильних/ дієслів.
На картках-дієслова на іноземній мові, на фішках - на українській мові або навпаки.
Гра проводиться так.
Вчитель називає дієслово по-українськи. Учень повинен знайти його на картці, правильно прочитати на іноземній мові та назвати його основні форми.
2.Лото сильних /неправильних/ дієслів.
На фішках - дієслова в інфінітиві. На картках - у минулому часі. Вчитель /сильний учень/ називає дієслово в інфінітиві. Учні повинні знайти його у себе, правильно вимовити та назвати третю форму дієслова.
Лото "ПРИКМЕТНИКИ".
Воно будується за принципом попередніх лото: картки та фішки. Прикметники краще всього згрупувати за значенням: назви кольорів, розмірів, властивостей речей та осіб тощо. Подібне лото можна скласти і для прийменників, які вимагають визначені відмінки або відмінкові закінчення.
ЕСТАФЕТА.
Учасники гри утворюють дві групи, кожна з яких стає перед дошкою. Перший граючий кожної групи одержує кусок крейди. За знаком того, хто веде гру, обидва одночасно підходять до дошки, і кожний пише на дошці слово, а потім передає крейду другому учаснику гри в своїй групі. Група, яка перша напише повне правильне речення, стає переможцем.
ГРА З ПРИСЛІВ’ЯМИ.
Учні самі роблять лото. З картону вирізують 10 великих карток, які діляться на 6 однакових квадратів. На кожному квадраті написано на іноземній мові прислів’я. Для 10 великих карток готуються 60 маленьких карток /б6карток для кожної великої картки/, які за своїми розмірами точно відповідають шостій частині великої картки. На маленьких картках написані відповідні українські прислів'я. Ведучий гри ділить великі картки з німецькими прислів'ями між граючими. Маленькі картки з українськими прислів’ями залишаються в коробці. Ведучий перемішує їх, бере одну маленьку картку за другою і читає українське прислів’я вголос. Хто з граючих знайде на своїй великій картці відповідне німецьке прислів’я, той повідомляє про це, голосно і чітко читає німецьке прислів’я і накриває його маленькою карткою з відповідним українським прислів’ям. Маленька картка того, хто не досить швидко повідомляє, що у нього на великій картці є потрібне прислів’я, відкладається вбік.
Хто першим закриє всю свою велику картку, той буде переможцем.
ІСТОРІЇ З ПРИСЛІВ’ЯМИ.
Вчитель читає вголос невелике оповідання. Учні повинні перекласти і переказати його і визначити, яке прислів’я може бути поставлене як заголовок до цього оповідання. Учні можуть також самі вибрати прислів’я і придумати оповідання на тему цього прислів’я.
ХТО ТИ?
Один із граючих виходить із кімнати, а решта граючих домовляються про відому людину /поета, вченого та інш./, за якого вони будуть його приймати. Потім впускають того, що вийшов, і ставлять йому запитання, по яких він повинен догадатися, за кого його приймають.
ВІДГАДУВАННЯ ПРЕДМЕТІВ.
Один із граючих виходить за двері. Решта граючих задумують предмет, наприклад: "вікно". Потім пропонують тому, хто вийшов, повернутися в кімнату. Він повинен відгадати предмет, який задумано, ставлячи учасникам гри запитання. Відповідати треба тільки словами "так" або "ні”. Якщо граючий не може відгадати задуманий предмет, він повинен віддати фант.
ВІДГАДУВАННЯ ПІСЕНЬ.
Один із граючих виходить, решта граючих задумують знайому пісню, яку треба відгадати. Кожний по черзі бере собі яке-не-будь слово. Входить учасник гри і звертається до всіх граючих по черзі з яким-небудь запитанням. Перший повинен у своїй відповіді вміло використати своє слово. Потім запитують другого граючого, він повинен уміло використати своє слово тощо. Той, хто ставить питання, повинен поступово по одержаних відповідях здогадатися, яку пісню задумано.
ЧОТИРИ СТИХІЇ.
Граючі сідають по колу. Один з них кидає другому м’яча або хустку, зав’язану вузлом, і називає при цьому одну з стихій: повітря, воду, землю або вогонь. Учасник гри, по якого він звертається, повинен відразу назвати живу істоту, яка живе в названій стихії. Наприклад, якщо було названо повітря, то птаха, якщо вода - рибу, якщо земля - тварину. Якщо було названо вогонь, то всі граючі швидко міняють свої місця або всі встають, високо піднімають руки, два рази обертаються і знову сідають на свої місця.
Якщо на рахунок 1,2,3 хтось не зможе відповісти, той дає фант.
Перед грою рекомендується повторити знайомі назви птахів, риб, тварин і звірів.
ГРА В ПОШТУ.
Один із граючих кидає другому хустку, зав’язану вузлом, і пропонує йому говорити про яке-небудь місто. Той, хто ловить хустку, повинен швидко сказати що-небудь про це місто. Потім він кидає хустку іншому граючому і продовжує гру.
ГРА В ПРОФЕСІЇ.
Називають або показують жестами яку-небудь дію, до якої треба підібрати відповідну професію. Головний у грі починає, він говорить; "шити" на іноземній мові. Той, хто може назвати відповідну до цього дієслова професію, відповідає, наприклад:
Кравець шиє.
Він же повинен назвати іншу дію.
Гра проходить цікавіше, якщо додатково називається інструмент, який вживається при даній професії.
ІГРИ ДЛЯ НАВЧАННЯ ЧИТАННЮ.
НАЙДИ ЗАГОЛОВОК.
Учні діляться на 2 підгрупи: одна група отримує статті /тексти/ без заголовків, а друга - багато заголовків. Члени першої групи знайомляться зі змістом своїх статей /текстів/, а члени другої вивчають отримані заголовки. Потім учні першої групи розповідають, про що їх статті, а слухачі другої слухають і пропонують їх заголовки, пояснюючи свій вибір. їх партнери можуть погодитись або ні.
Віднови текст (статтю).
І варіант.
Кожний учень отримує текст /статтю/ без початку, кінця або середини, знайомиться із змістом і намагається догадатись, про що могла б іти мова в тому уривку, який у нього пропущений. Розповідає і потім находить на столі вчителя той, який йому потрібний.
Перемагає той, хто виконав завдання першим.
Кожний учень отримує уривок тексту /статті/ і знайомиться із його змістом. Потім всі учні спілкуються, розповідаючи зміст свого уривку і відновлюють логічну послідовність всього тексту /статті/.
ГРА ДЛЯ НАВЧАННЯ АУДІЮВАННЮ.
І. Творчий диктант.
Учитель диктує окремі речення /слова, фрази, розповідь/, а .учні малюють те, що чують. Потім роблять підписи під малюнками /слова,, фрази, речення, розповідь/. В даному випадку паралельно вирішується завдання навчати письму.
ІГРИ ДЛЯ НАВЧАННЯ МОВЛЕННЮ.
ОПИШИ ІЛЮСТРАЦІЮ.
Всі учасники по черзі говорять одне речення по змісту ілюстрації, дотримуючись логіки мовлення. Переможець той, чиє речення буде останнім.
ПОЛІТІНФОРМАЦІЯ.
Група ділиться на 2 команди. Жеребок визначає, хто буде говорити першим. На протязі 5 хвилин кожний член команди повідомляє про одну подію, а останній в команді узагальнює всі події, доповнюючи своє.
Перемагає команда, яка вклалася у визначений час, використавши максимум активних слів і виразів, яка допустила найменшу кількість граматичних помилок.
ХТО СЛІДУЮЧИЙ?
Всі учні; крім одного, отримують набір карток зі словами, фразами з прочитаного раніше тексту, за допомогою яких повинні переказати ту частину тексту, до якої вони відносяться. Всі учні слідкують один за одним і за логікою викладу, так як кожний повинен визначити своє місце в розповіді /переказі/.
Той, хто не отримав картки, являється контролером і слідкує за ходом і логікою викладу. В кінці він робить висновки.
ЩО? ДЕ? КОЛИ?
Кожний учень, по черзі, називає факт якого-небудь випадку. Завдання: відгадати сам випадок /подію/ і пригадати /придумати/ інші факти, які були б із ним пов’язані.
ЗМІШАНІ ІГРИ.
Володіння іноземною мовою передбачає володіння всіма видами мовленнєвої діяльності в комплексі.
ЕСТАФЕТА.
Один із членів команди отримує текст /статтю/ і знайомиться з її змістом. Він іде в команду суперників. Члени команди суперників дають йому 5 запитань /по 1 запитанню кожний/, прагнучи дізнатись, про що стаття /текст/, і вияснити як можна більше деталей. /Питання: 2 загальних, 1 спеціальне, 1 альтернативне, 1 роздільне/.
Один із членів команди суперників передає зміст статті /тексту/. Його розповідь прослуховується і схвалюється /або не схвалюється/ першим, який аргументує свої міркування.
Перемагає команда, яка найбільш точно передала зміст статті, прочитаної членом команди суперника.
ЕРУДИТ /гра-змагання між класами/.
Дорогі друзі! Через декілька днів відзначатимуть Міжнародний жіночий день 8 березня. А чи добре Ви знаєте історію цього свята?
Для участі у грі кожній команді необхідно виконати слідуючі домашні завдання:
Підготувати командне привітання /2-3 хвилини/.
Випустити святковий номер стінгазети, в який необхідно включити передову, інтерв’ю із зарубіжним гостем, декілька заміток, одна із яких розповість про те, як ваш клас зустрічає це свято.
Підготовити огляд своєї стінгазети /3-4 хвилини/.
Підготовити 4 запитання команді-суперниці по темі гри. /На обговорення одного питання - 30 секунд/.
Підготувати сюрприз /пісню, вірш, музикальну композицію, сценку - по бажанню/.
Я думаю, що така гра принесе хвилини радості, надасть можливість відчути переконаність в собі і стане оглядом знань, умінь і навичок з іноземної мови.
КОМУНІКАТИВНІ ІГРИ.
Ми знаємо, що практична мета навчання іноземній мові в середній загальноосвітній школі полягає в тому, щоб навчати учнів спілкуватися іноземною мовою.
Комунікативні завдання для спілкування із "зарубіжними гостями"
ТЕМИ: "Знайомство", "Представлення", "Біографія", "Сім’я", "Дім”, „Квартира", "Школа", "Місто" і т.д.
1. Познайомтесь з гостем, розпитайте його про країну /місто/, де він живе, про сім’ю, інтереси і т.д.
Дізнайтесь про його враження від нашої країни /республіки/, школи.
2. Попросіть свого товариша познайомити вас з гостем. Після знайомства з ним попросіть його представити Вас своєму кращому другу. Поговоріть з ним, з’ясуйте його ім’я, вік, інтереси, розпитайте про місто, звідки він приїхав, дізнайтесь, чи є у нього
сім’я, розкажіть про себе.
3. Попросіть свого товариша по групі познайомити Вас із його другом із-за кордону. Попросіть вашого нового знайомого представити Вас одному із членів його групи, котрий має те ж хобі, що і ви. Познайомтесь з ним, обговоріть проблеми, які цікавлять вас обох.
4. Найдіть серед зарубіжних друзів того, хто цікавиться мистецтвом. Познайомтесь з ним ближче. Запросіть його на вистав ку картин молодих художників. Покажіть йому картини, які вам подобаються більше всіх, поясніть, чому саме, запитайте його думку
про виставку.
5. Познайомтесь з ким-небудь із зарубіжних гостей. Розкажіть йому про себе, про своє рідне місто /село/, покажіть йому фотографії, книги, слайди і т.д.
Попросіть його розповісти про свою країну, її видатні місця.
6. Запропонуйте своєму зарубіжному другові розповісти Вам про національні свята, традиції і звичаї в його країні. Розкажіть йому про національні свята в Україні, про традиції і звичаї нашої країни /республіки/
7. Зустріньтесь зі своїм зарубіжним другом і виясніть, чи відчуває він труднощі в навчанні. Виясніть, які предмети йому подобаються більше всього і чому.
8. Розкажіть своєму зарубіжному другу про лідерів нашої держави. Попросіть його розповісти про їх партійних і державних лідерів.
9. Попросіть свого зарубіжного друга розповісти Вам про культуру і культурне життя в його країні /про художників, музикантів, артистів театру і кіно та інше/. Розкажіть йому про свого любимого художника, співака, музикальну групу і т.д.
10. Розпитайте свого зарубіжного друга про життя_молоді в його країні. Виясніть, що йому відомо про життя молоді в Україні. Розкажіть в декількох словах про життя молодих людей у Вашому місті /республіці, у Вашому класі/.
11. Виясніть, що Ваш друг любить, або не любить робити, чому саме. Розкажіть йому, чим цікавитесь Ви. Запросіть його в музей, на виставку, в кіно, театр.
12. Попросіть свого зарубіжного друга вивчити з Вами вірш, пісню на іноземній мові, які добре відомі в його країні.
ТЕМИ: "Біля карти світу", "Політичний устрій", "Боротьба за мир”, питання сучасної літератури.
Домовтесь зі своїм зарубіжним другом про зустріч, поговоріть про різні проблеми, непомітно переведіть розмову на іншу тему, обговоріть географічне положення його країни /з якими країнами вона межує/, які їх взаємовідносини, наскільки далеко
вона від України, як можна доїхати з однієї країни в іншу, розпитайте його про територіальний і адміністративний поділ його країни, дайте аналогічну інформацію про Україну.
Розпитайте свого "зарубіжного друга" про політичне життя в його країні. Дайте аналогічну інформацію про нашу державу.
Розкажіть своєму другу про нашу пресу. Зробіть огляд Вашої любимої газети або журналу. Розпитайте його про те, які газети і журнали виходять в його країні, попросіть показати їх Вам. Будьте готові розповісти про них своїм друзям.
Обговоріть питання взаємовідносин між нашою країною і державою, звідки "приїхав" зарубіжний друг.
Виясніть у свого зарубіжного друга, в яких формах існує рух за мир в його країні, чи пригадує він участь у цьому русі.
Перед проведенням гри даного типу необхідно:
1/ провести інструктаж;
2/ забезпечити необхідним лінгвістичним матеріалом всіх учасників гри /індивідуальні картки із завданнями, записи опорних виразів на дошці або кодопозитиві/;
З/ демонстрація частини гри учителем і сильними учнями;
4/ пробна гра міні-групи перед всією групою;
5/ гра всієї групи з використанням матеріалів;
6/ гра всієї групи без опорних матеріалів;
7/ загальна бесіда вчителя з групою після гри;
8/ аналіз дій учасників.
Взаємодія учнів може виконуватись в парах, в мінігрупах, в процесі вільного руху по класу і т.д.
Кожний учасник отримує картку з ім’ям відомої людини і прагне пригадати як можна більше інформації про неї /країна, національність, рідна мова, рід занять і т.д. Потім потрібно виконувати роль цієї людини. Всі утворюють два кола /одне всередині другого/, стають лицем одне до одного, якщо кількість учасників 10 чоловік і більше. Якщо ж кількість учасників менша десяти, то вони будуть вільно переміщатись по аудиторії, прагнучи зустрітись і поговорити з максимальною кількістю людей. Час спілкування повинен бути обмеженим. За сигналом викладача учні, які стоять один навпроти другого, почнуть розмову на іноземній мові.
А. Добрий день!
Б. Добрий день!
к. Ви розмовляєте на німецькій /англійській/ і т.д.?
Б. Трішки.
А. Як Вас звати і т.д.
Наступний сигнал вчителя означає, що всі учні повинні ввічливо і тактовно закінчити бесіду і попрощатись.
По третьому сигналу відбувається зміна партнерів. В кінці учитель проводить фронтальну бесіду.
„СІМ’Я" /змішана гра/
Учні працюють в парах: один розповідає про свою сім’ю, а другий слухає і по ходу розповіді малює сімейне дерево, потім показує свій малюнок розповідачу і уточнює деталі.
"НАЙДИ ПАРТНЕРА" /змішана гра/.
Частина учнів отримує картки з назвами країн, а інша - з описами географічного положення.
На протязі 5 хвилин всі працюють з картами: перші вивчають і уточнюють географічне положення країн, які вказані на їхніх картках, а другі прагнуть визначити назву країни, опис якої мають. По сигналу викладача починається рух по аудиторії: всі учасники гри по черзі зустрічаються один з одним, обмінюються вітаннями і виясняють назву країни, яка вказана або описана у них на картці, прагнучи найти таким чином свого партнера. Потім кожна пара підходить до викладача, отримує інформаційний текст про країну і вивчає його на протязі 5-7 хвилин для того, щоб розповісти про країну своїм товаришам по групі /тексти повинні бути цікаві і пізнавального змісту/.
Дуже часто на уроках іноземної мови /особливо при роботі зі старшими учнями/ використовуються ігри: "Поле чудес”, "Телеміст", вікторина "Що? Де? Коли?".
Навчальна гра "Телеміст" - комплексна рольова імітаційно-моделізована гра, ціль якої - контроль мовних, розмовних і комунікативних навичок і умінь учнів. Вона може бути заліковою роботою по одній або декількох темах.
Ця гра передбачає активне використання ТЗН. Тривалість ігрового етапу 45-90 хвилин.
Мета і завдання гри:
- активізація і закріплення лексики по темі;
- розвиток навичок і умінь самостійної роботи;
- розвиток навичок і умінь відбору і обробки інформаційного матеріалу по заданій темі, формування навичок і умінь роботинад спецпитанням;
- розвиток комунікативних навичок і умінь учнів у конкретній ситуації /монологічне, діалогічне, письмове і усне мовлення/;
- здійснення контролю самостійної роботи учнів і засвоєння ними мовного, розмовного, інформаційного матеріалу, а також контроль комунікативних умінь по темі;
- розвиток творчих здібностей учнів, а також уміння працювати з колективом і в колективі, розширення і поглиблення знань з питань міжнародних відносин;
- прогнозування, апробація і аналіз поведінки в умовах можливої ситуації реального життя, набуття конкретного досвіду спілкування;
- розвиток навичок і умінь агітації і пропаганди, а також умінь критично осмислювати отриману інформацію.
УЧАСНИКИ ГРИ:
1. Ведучі.
2. Учасники телемосту.
3. Телеглядачі або глядачі.
4. Експерти-спостерігачі.
Хід гри може бути приблизно таким:
1.Оргмомент /оформлення аудиторії або залу; збір учасників,
експертів-спостерігачів і т.д./
2. Початок телепередачі;
а/ вступне слово диктора /І хвилина/; б/ ведучі вітають один одного і знайомляться з учасниками телемосту /2 хвилини/;
в/ українська і американська /німецька/ „аудиторії” відповідають на запитання одне одного /чітко, коротко, ясно і т.д./; час розмови 1 людини:
1 хвилина - запитання, 1,5-2,5 хвилини - відповідь.
3. Якась несподіванка /5 хвилин/.
4. Музичне привітання американської /німецької/ сторони /3 хвилини/.
5. Радянська і американська „аудиторії” продовжують відповідати на запитання одне одного /10 хвилин/.
6. Несподіванка /3 хвилини/.
7. Музичне привітання української сторони /3 хвилини/.
8. Українська і американська сторони закінчують зустріч /З хвилини/.
9. Диктор закінчує передачу /музична заставка/ /2 хвилини/.
Після телемосту можуть бути запропоновані такі творчі завдання: написання листів, статей, нарисів і т.д.
І так навчальна гра являється засобом оптимізації навчального процесу в цілому та інтелектуальної активності учнів зокрема. Вона виконує в навчальному процесі роль творчого завдання і функцію носія навчальної задачі.
Не існує універсальної гри, яка підходила б для всіх учнів і груп, тому, готуючись до уроку іноземної мови або позакласного заняття, учитель повинен диференційовано підходити до підбору ігрових елементів, враховувати вікові, психологічні та індивідуальні особливості учнів, а також їх мовленнєву підготовку.
Запропоновані ігри можуть бути, безумовно, доповнені і розширені за власним розсудом вчителя.
Частина учнів отримує картки з назвами країн, а інша - з описами географічного положення.
На протязі 5 хвилин всі працюють з картами: перші вивчають і уточнюють географічне положення країн, які вказані на їхніх картках, а другі прагнуть визначити назву країни, опис якої мають. По сигналу викладача починається рух по аудиторії: всі учасники гри по черзі зустрічаються один з одним, обмінюються вітаннями і виясняють назву країни, яка вказана або описана у них на картці, прагнучи найти таким чином свого партнера. Потім кожна пара підходить до викладача, отримує інформаційний текст про країну і вивчає його на протязі 5-7 хвилин для того, щоб розповісти про країну своїм товаришам по групі /тексти повинні бути цікаві і пізнавального змісту/.
Дуже часто на уроках іноземної мови /особливо при роботі зі старшими учнями/ використовуються ігри: "Поле чудес”, "Телеміст", вікторина "Що? Де? Коли?".
Навчальна гра "Телеміст" - комплексна рольова імітаційно-моделізована гра, ціль якої - контроль мовних, розмовних і комунікативних навичок і умінь учнів. Вона може бути заліковою роботою по одній або декількох темах.
Ця гра передбачає активне використання ТЗН. Тривалість ігрового етапу 45-90 хвилин.
Мета і завдання гри:
- активізація і закріплення лексики по темі;
- розвиток навичок і умінь самостійної роботи;
- розвиток навичок і умінь відбору і обробки інформаційного матеріалу по заданій темі, формування навичок і умінь роботинад спецпитанням;
- розвиток комунікативних навичок і умінь учнів у конкретній ситуації /монологічне, діалогічне, письмове і усне мовлення/;
- здійснення контролю самостійної роботи учнів і засвоєння ними мовного, розмовного, інформаційного матеріалу, а також контроль комунікативних умінь по темі;
- розвиток творчих здібностей учнів, а також уміння працювати з колективом і в колективі, розширення і поглиблення знань з питань міжнародних відносин;
- прогнозування, апробація і аналіз поведінки в умовах можливої ситуації реального життя, набуття конкретного досвіду спілкування;
- розвиток навичок і умінь агітації і пропаганди, а також умінь критично осмислювати отриману інформацію.
УЧАСНИКИ ГРИ:
1. Ведучі.
2. Учасники телемосту.
3. Телеглядачі або глядачі.
4. Експерти-спостерігачі.
Хід гри може бути приблизно таким:
1.Оргмомент /оформлення аудиторії або залу; збір учасників,
експертів-спостерігачів і т.д./
2. Початок телепередачі;
а/ вступне слово диктора /І хвилина/; б/ ведучі вітають один одного і знайомляться з учасниками телемосту /2 хвилини/;
в/ українська і американська /німецька/ „аудиторії” відповідають на запитання одне одного /чітко, коротко, ясно і т.д./; час розмови 1 людини:
1 хвилина - запитання, 1,5-2,5 хвилини - відповідь.
3. Якась несподіванка /5 хвилин/.
4. Музичне привітання американської /німецької/ сторони /3 хвилини/.
5. Радянська і американська „аудиторії” продовжують відповідати на запитання одне одного /10 хвилин/.
6. Несподіванка /3 хвилини/.
7. Музичне привітання української сторони /3 хвилини/.
8. Українська і американська сторони закінчують зустріч /З хвилини/.
9. Диктор закінчує передачу /музична заставка/ /2 хвилини/.
Після телемосту можуть бути запропоновані такі творчі завдання: написання листів, статей, нарисів і т.д.
І так навчальна гра являється засобом оптимізації навчального процесу в цілому та інтелектуальної активності учнів зокрема. Вона виконує в навчальному процесі роль творчого завдання і функцію носія навчальної задачі.
Не існує універсальної гри, яка підходила б для всіх учнів і груп, тому, готуючись до уроку іноземної мови або позакласного заняття, учитель повинен диференційовано підходити до підбору ігрових елементів, враховувати вікові, психологічні та індивідуальні особливості учнів, а також їх мовленнєву підготовку.
Запропоновані ігри можуть бути, безумовно, доповнені і розширені за власним розсудом вчителя.
Немає коментарів:
Дописати коментар